What's Up, Dog?

 http://rasovsky.livejournal.com/551769.html

"....виходячи з останніх подій встановлено, що в Україні голоду не буде, буде маленький піст, я б сказав, такий собі маленький пістець..." (с) мені невідомо

http://picasaweb.google.com/d.shkil/KyivFrankfurtCalifornia 

Я вже в Каліфорнії. Прилетів вчора ближче до вечора. Рейс Франкфурт - Сан Франціско затримався на день через поламку у двигуні (а ми вже сісти в нього встигли). Дали одноденний шенген і поселили за рахунок авіакомпанії в готелі у Франкфурті. У німців мегакльово і смачно, правда з дармовим інетом в готелі зовсім не склалося.
Зараз сиджу на роботі. Текст набираю на клаві без кирилиці - як виявилося це не складно) Отак от.

Вслед за новым термином "Принуждение к миру" появились новые понятия с соответствующей расшифровкой:
Принуждение к щедрости – ограбление.
Принуждение к отпуску – увольнение.
Принуждение к улучшению здоровья – избиение.
Принуждение к смене обстановки – арест.
Принуждение к свадьбе – изнасилование.
Принуждение к дружбе – газ по $500.

http://hopeis.org/

На вихідних їздив на Драгобрат. Остаточно з враженнями досі не визначився. Ще зранку втома перемогала над позитивними враженнямми, а от переглянув фотки і подумав що все ж таки кльово було. Якби не складні погодні умови на горі (часто дуже сильний вітер, майже нульова видимість), то було б взагалі супер. Так от в таких умовах я і пройшов бойове хрещення... забив ногу і тепер трохи шкутильгаю... це ще не найгірший результат, ситуація йшла до лобовго зіткнення на "халф пайпі" на шаленій швидкості за слабкої видимості.
Виклав трохи фоток вконтакте. Далі буде...

Фотки з моєї мобілки. Мене тут нема. To be continue коли заберу з чужих фотиків, там вже і я буду (але чи захочу показувати на публіку;)

Несподівано сьогодні cходив в кінотеатр. Дивилися "Заповіт" Еміра Кустуріци. З кінотеатра виходив на позитиві.

Бля. З таким підходом і психологією грошовитих "творців"-продюсерів не бачити нам дійсно українського кіно( Останні абзаци красномовні. Одна надія на Пелиха)

...

Генеральний продюсер «Про ТБ» Віктор Приходько зазначив, що в його компанії наразі налагоджене співвиробництво з основними російськими телеканалами (СТС, НТВ, «Росія», ОРТ), на замовлення яких знімаються ті чи інші серіали і які, відповідно, беруть участь у їх фінансуванні. Це такі проекти, як «Повернення Мухтара» (НТВ), «Дякую тобі за все» (ОРТ), «5 хвилин до метро», «Я пісні все віддав повністю» (Перший канал), «9 днів із життя Нестора Махна» (НТВ).

 

Такий вид ко-продукції, як співпраця з російськими каналами, суттєво впливає на створення національного продукту і фактично є визначним у розвитку тенденцій українського телевиробництва.

 

«Купівля прав на Україну не покриває витрат на виробництво фільму чи серіалу. Тому в першу чергу всі зацікавлені домовитися з великим російським каналом. А ринок України вже другорядний», – зазначає Віктор Приходько.

 

Водночас, в одному з інтерв’ю «ТК» Ігор Пелих, генпродюсер і засновник продакшн-студії «Роги і копита ТБ», наголосив на тому, що продаж показу серіалу в Україні вже покриє видатки і, за грамотно організованого процесу, навіть виходить у плюс: «Відсоток прибутку, який приносять серіали, є набагато вищим за 20%, які типово прописують у кошторисах».

 

Утім, сприйняття українського ринку як другорядного позбавляє ідентичності продукт власного виробництва. Аби потрапити на російський ринок, українські серіали й фільми мають, за словами продюсерів, асоціюватися з російським продуктом. Саме тому, крім обов’язкової російської мови, є ще низка певних деталей, які підкреслюють цінність продукту на російському ринку.

 

«Є певні правила чи умовності, зрозумілі всім, які розглядаються як позитивні при купівлі серіалу, – каже Віктор Приходьмо. – У всьому світі схеми схожі – люди в першу чергу дивляться кіно про себе. Тому  і росіянам завжди хочеться, щоб дія фільму відбувалась у Москві, якщо ні, то в якомусь містечку Росії. Тому люди розмовляють російською, машини з російськими номерами, форма у міліціонерів відповідна». Водночас, режисер Сергій Буковський переконаний: таку політику формують самі російські замовники, «посилаючись на народ», але реальній дійсності це не відповідає: «Кажуть, російський глядач не любить наших реалій? Як на мене – це все маячня! У мене багато родичів у Росії, і я жодного разу не чув од них, щоб подивившись кіно, вони назвали фільм поганим, бо дія відбувається в Україні».
...

Повний варіант статті Телекритика

Сьогодні перший день на новій роботі в Miratech. Політ нормальний ;) Як і очікувалося обіцянки про TFT не справдилися. Але колектив наче приємний, в цілому клімат здається позитивний. Здивувався коли зрозумів, що зі мною в кабінеті п'ятеро жінок/дівчат-тестерш і три мени-девелопери (разом зі мною). Не думав, що в девелоперській конторі буду сидіти в "квітнику" ;)  До речі сьогодні ж був ДН у співробітниці Іри, так що я вже встиг побачити співробітників і в неформальній обстановці.

Ну і для хронології... Тиждень назад в неділю вивісив своє резюме на широкий загал. Що робилося. Телефон розривався.  Програмісти зараз потрібні (і HR-и просто мабуть люблять побалакати)))). Фізично зі всіма домовитися про співбесіду було неможливо, тільки дві співбесіди на день встигав. Коротше встиг сходити в 4 компанії (в Міратех 3 етапи в різні дні блін), згодні були брати всі (те що відмовили 2 тижні тому тут не враховую). З цих важко було визначитися серед двох EPAM Systems та Miratech. І досі не знаю як було б правильніше, але вибір зроблено. Ще шкодую що Luxoft'у не встиг вигадати розширене резюме, може б запросили на співбесіду, подивився хоча б.

Dear Dmitriy,

Unfortunately at the moment we cannot propose you proper position. The person needed must be much more experienced.

Probably we will cooperate in the future.

Thank you for you time!

Так от мене попустили. Тільки навіщо було тиждень тягнути з відповіддю.

Гадание для
sdmytro
  (программа угадывает пол, отношение к жизни и помогает написать 100 фактов о себе):

Молодой человек, Вы - оптимист! И это замечательно!
Соотношение оптимизма/пессимизма в Вашей жизни:

63 %

37 %

Дополнительная информация (чем сильнее прижимали палец - тем она точнее): Вы не очень любите метро за постоянные толпы. Вы умеете устанавливать на свой мобильный java-приложения и делали это. В музыке Вы предпочитаете рок попсе. Вы живете скорее на окраине, а не в центре. Вы редко смотрите телевизор. В детстве у Вас была игра "Ну, погоди!" Или - "Тайны океана". Иногда в ЖЖ Вы проводите слишком много времени. Регулярно накручиваете километры на велосипеде. Вы знаете, что есть город Бобруйск. Вы смотрели фильм "Полет навигатора".

Приложите большой палец левой руки к квадрату, введите Ваш ник и кликните на кнопку "гадать":

Сиджу в Гуляйполі на фестивалі День незалежності з Махно :) Коротше вітання всім!

Сьогодні зранку з моря приїхав) Це ми так в понеділок ввечері на пиво зібралися))) І надумали прямо вночі з'їздити на день в Затоку під Одесу.

Мабуть це буває в житті кожного... велосипедиста. Я сьогодні пробив колесо. Отакої. А все так добре починалося. В Голосіївському парку спускалися з гірки, я виляпався як чортяка. На фото не я, але так щоб враження про місце залишилися. 



На перевалі зустріли велобратів, вони ще тільки збиралися на нічну покатушку... (мій кінь чорний крайній)



...і вони довго допитувалися де я таку грязюку знайшов :) На фото то я вже сполоснутися встиг.



А от далі в бік корпусів універу Шевченко, щось не дуже мені хотілося, мабуть було передчуття. Хоча мабуть все ж таки добре що пробив там де була хоч якась маршрутка яка йде в мій бік. Ось і історїї як я став пасажиром з незручним багажем кінець. А мораль така: возіть завжди з собою запаску, а краще дві)

Підзабив я на ЖЖ. Але хочу занотувати все ж таки останні події.
Я вже місяць як захистив диплом магістра. Після захисту відмічали на кафедрі разом з викладачами і іншими співробітниками кафедри. Купа позитивних вражень залишилася.
28-31 червня їздив з братовою компаніє та племінницею під Одесу на курорт Затока.
7-8 липня ходив на фестиваль Країна мрій. Було суперово.
14 липня купив велосипед GT Avalanche 3.0 Disc оце він. Одразу довелося від м.Дорогожичі їхати додому 20км тому що в метро не впустили на 3-х станціях. Було стрьомно але доїхав)))) Думав накатаюся на все життя, а ні, ще і у неділю і в понеділок ввечері ходив кататися.
Зараз вже зібрався і їду на Славське рок-фест.